«Троянди на пероні»: ноти і мінус для жіночого квартету, є також мішаний квартет. Тональність Ре мінор, соло сопрано, діапазон – Соль малої октави у альтів, Ре другої октави у сопрано. Пісня написана solo+trio, тобто основна мелодія – у солістки, і цікаві музичні «відповіді» ансамблю. рівень складності партитури – середній, присутні не складні хроматичні ходи у деяких партіях.
Сл. О. Богачука
Муз. А. Горчинського
Обр. Ольги Токар
Мінусовка: А. Попруги
Пісня з репертуару Оксани Пекун і Театру пісні DZHERELA. Цю пісню також співали гурти Wszystko, Крайня Хата, виконавці Анатолій Горчинський, Валентина Купріна та інші.
Ноти
Ноти для жіночого квартету
Мішанаий квартет плюс соло
Жіноче тріо
Придбати ноти і мінусовку:
📲 Вайбер, Телеграм, Ватсап: +38066 777-56-45
✉ ukr.nota@ukr.net
Ольга Токар у ФБ: Ноти Ольги Токар
❗ Також ви отримаєте аудіо кожного з голосів для швидкого розучування вашими артистами.
Обробка пісні на чотири голоси, Ре мінор:
Оригінал пісні – співає один чоловічий голос під гітару, F# мінор.
«Троянди на пероні» (повний текст пісні)
На пероні, на люднім пероні,
Де розлуки і зустрічі плачуть,
Хтось розсипав троянди червоні,
І, здається, ніхто їх не бачить!
Приспів:
А троянди, а троянди
До людей пелюстками кричать:
«Ми не квіти! Ми – кохання!
А кохання не можна топтать»
В моїм серці чи біль чи то смуток-
Не зустрів ти мене і сьогодні.
Хтось дарує комусь поцілунок,
А хтось топче троянди червоні…
Приспів.
На пероні, на тихім пероні,
Вже не чути далекого стуку.
Хтось розсипав троянди червоні-
Чи то зустріч свою, чи розлуку!
———
Пісня народилася у 1962 році. Анатолій Горчинський згадує: «Все відбувалося, як у справжньому кіно. Одного разу, на львівському вокзалі, де стояла пара – хлопець і дівчина – я побачив зворушливу сцену розбитого кохання. Дівчина сильно розгнівалася і з серцем шпурнула подаровані троянди на перон, і побігла чимдуж до поїзда.
Хлопець розгубився від несподіванки, немов назавжди втратив усе найкраще на цій землі. Він лише дивився їй услід. А навколо – байдужі перехожі, навіть не дивлячись під ноги, топтали беззахисні квіти кохання.
Емоційно пережитий сюжет мучив мене досить довго. А ж поки випадково (тепер я знаю, що не випадково) не взяв у руки збірочку віршів невідомового мені волинського поета Олександра Богачука. Найцікавіше, що відразу відкрив книжечку на потрібній сторінці. Боже! Ніби написано на моє замовлення. Я взяв у руки гітару – і так народилася пісня».
Попередня обробка для жіночого тріо:
Загальний нотний розділ: ноти сучасних пісень
З повагою, аранжувальник і хормейстер Ольга Токар.
